Заміокулькас від природи росте повільно, тому кілька місяців без нових пагонів не обов’язково свідчать про проблему. Але якщо рослина не змінюється понад рік, варто перевірити освітлення, температуру, ґрунт і режим поливу, а вже потім переходити до підживлення.

Однією з найпоширеніших причин застою є нестача світла. Заміокулькас переносить напівтінь, але для появи нових пагонів йому потрібне яскраве розсіяне освітлення, тому вазон можна переставити ближче до вікна, уникаючи прямих сонячних променів.

Важлива і температура. Рослина походить зі Східної Африки та погано переносить холод, тому бажано, щоб у приміщенні було не нижче 16 °C, а сам вазон не стояв на протязі.

Ґрунт повинен бути легким і добре пропускати воду. Підійде суміш із торф’яного або кокосового субстрату, перліту та великозернистого піску, а також готовий ґрунт для кактусів і сукулентів.

Горщик має бути лише трохи більшим за кореневу грудку та обов’язково мати дренажні отвори. У надто великій ємності залишається багато вологого субстрату, через що коріння довше перебуває у воді й може почати загнивати.

Восени полив скорочують, адже рослина переходить у повільніший режим росту. Орієнтуватися варто не на календар, а на стан ґрунту: перед наступним поливом він повинен просохнути майже на всю глибину.

Перевірити це можна дерев’яною шпажкою. Якщо після занурення вона залишається вологою і до неї прилипають частинки землі, полив краще відкласти.

Поливають заміокулькас рідко, але рясно, щоб вода вийшла у піддон. Через приблизно 15 хвилин її залишки потрібно злити, оскільки тривале перезволоження для цієї рослини небезпечніше за короткочасну посуху.

Домашні добрива можна використовувати лише як доповнення до правильного догляду. За весь активний сезон заміокулькас достатньо підживити один-два рази, а з жовтня до лютого внесення добрив рекомендують повністю припинити.

Один із варіантів — настій із бананової шкірки. Шкірку одного банана подрібнюють, заливають літром води, настоюють дві доби, а потім процідженою рідиною поливають рослину без додаткового розведення.

Ще один спосіб — желатин. Чайну ложку порошку розчиняють у склянці гарячої води, а потім доводять об’єм холодною водою до одного літра. Таке підживлення радять використовувати навесні лише один раз за сезон.

Для пересаджування можна також використати сочевицю. Столову ложку зерен перемелюють у порошок і змішують із ґрунтом, де органічна речовина поступово розкладатиметься протягом кількох місяців.

🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover