Риба залишається важливим джерелом білка, омега-3 жирних кислот та йоду, однак різні види можуть суттєво відрізнятися за вмістом забруднювачів. Найбільше ртуті зазвичай накопичують великі довгоживучі хижі риби, тому їх радять споживати обережніше.

До групи, яка потенційно може містити більше ртуті, належать деякі великі види тунця та інші морські хижаки. Причина в тому, що вони живуть довше та харчуються меншою рибою, поступово накопичуючи забруднювачі у тканинах.

Водночас називати будь-який конкретний вид риби безумовно небезпечним некоректно. Рівень ртуті та інших речовин залежить не лише від виду, а й від місця вилову, віку, розміру та умов вирощування.

Особливо уважно до таких продуктів варто ставитися вагітним жінкам, дітям та людям, для яких надлишок ртуті може становити підвищений ризик.

Альтернативою можуть бути невеликі жирні риби, які містять омега-3 та зазвичай накопичують менше ртуті. До таких варіантів належать сардини, оселедець і скумбрія.

Під час купівлі важливо перевіряти не лише вид риби, а й її стан. Охолоджений продукт не повинен мати різкого неприємного запаху або помітних пошкоджень.

У замороженій рибі варто звертати увагу на кількість льоду та ознаки повторного заморожування. Велика крижана кірка або пошкоджена упаковка можуть свідчити про порушення умов зберігання.

Повністю відмовлятися від риби через ризик забруднення не потрібно. Безпечнішим підходом є чергування різних видів і перевага меншій рибі з нижчим потенційним вмістом ртуті.

🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover