Одним із таких об’єктів став військовий госпіталь в Ульмі. Глибоко під його палатами розташований бункер часів Холодної війни, який завершили будувати 1979 року. Його створювали для лікування поранених у разі ядерного удару.

Підземний медичний комплекс може вмістити до 2000 людей протягом 90 днів. Більшу частину останніх десятиліть він практично не використовувався, однак тепер німецькі військові розглядають можливість його відновлення.

Для цього знадобляться мільйони євро, зокрема на модернізацію систем вентиляції та електроживлення.

“Чи готова наша система охорони здоров’я до цього? Єдина відповідь: ні. Попереду на нас чекає марафон”, – сказав головний медичний директор і командир Військового госпіталю в Ульмі Бенедикт Фрімерт.

До Німеччини можуть прибувати до 1000 поранених щодня

У звіті Бундесверу, присвяченому можливим сценаріям вторгнення Росії на територію НАТО, зазначається, що до Німеччини може прибувати до 1000 поранених військових щодня.

П’ять військових шпиталів країни швидко досягнуть своєї місткості, тому під час війни цивільні лікарні також повинні будуть приймати поранених.

Це може створити безпрецедентне навантаження на систему охорони здоров’я та вимагати розподілу медичної допомоги між військовими й цивільними пацієнтами.

Ще одна проблема – нестача фахівців. За оцінками, лише кілька сотень німецьких лікарів мають досвід лікування травм, пов’язаних із війною.

Тому Бундесвер та Німецьке товариство травматології пропонують спеціальні курси для цивільних хірургів. Найінтенсивніші програми можуть підготувати лише 50–100 хірургів на рік.

Попит на такі навчання вже зріс. Деякі уряди федеральних земель бронюють цілі тижні занять, а місця на курси складно знайти.

Німеччина перевіряє запаси ліків і персоналу

Окремою проблемою залишаються медичні запаси та ланцюги постачання. Німецькі лікарні оцінюють, на який термін їм вистачить медикаментів і хірургічних матеріалів у разі масштабної кризи. Німеччина, як і значна частина Європи, залежить від Китаю щодо багатьох критично важливих компонентів для виробництва антибіотиків та знеболювальних.

Лікарням у країні рекомендується мати запас медикаментів для інтенсивної терапії лише на шість тижнів. Проблеми можуть виникнути й із виробництвом препаратів, необхідних для лікування тяжких поранень. Біотехнологічна компанія CSL з’ясувала, що до 20% її працівників у деяких регіонах можуть бути залучені як резервісти або добровольці.

Компанія також оцінює, як підтримувати виробництво критично важливих препаратів у разі різкого зростання попиту.

“Без факторів згортання крові ситуація стає дуже скрутною”, – сказала керівниця CSL у Німеччині, Австрії та Швейцарії Аннегрет Віттіх-Хеффер.

Німеччина вивчає досвід України

Окрему увагу німецькі фахівці приділяють українському досвіду роботи лікарень під час війни.

Катерина Бєлка, анестезіологиня та професорка з Києва, розповіла, як після початку повномасштабного вторгнення українські медики переносили пацієнтів на нижні поверхи, захищали вікна від уламків скла та облаштовували підземні приміщення як додаткові лікувальні зони.

Після російських ударів по енергетичній інфраструктурі лікарні також почали диверсифікувати джерела електроенергії, встановлюючи генератори та сонячні панелі.

За її словами, однією з найбільших проблем під час війни була невизначеність – високий рівень стресу, нестача інформації та розуміння ситуації.

Тим часом Університетська лікарня Ульма, розташована навпроти військового госпіталю, створила спеціальну команду з кризових ситуацій та стійкості. Вона проводить навчання з протидії тероризму та вивчає можливість переобладнання підземного гаража на довгострокове аварійне укриття.

У Німеччині також планують створити систему, яка в режимі реального часу показуватиме доступність лікарняних ліжок, медикаментів і медичного персоналу, необхідного для роботи в умовах війни.

Наразі ця інформація залишається розподіленою між різними установами, що ускладнює координацію.

“Наразі у нас є ці острови, лікарні. Тепер йдеться про їх підключення до загальної системи”, – сказала членкиня комітету Бундестагу з питань охорони здоров’я Марія-Лена Вайс.

Німеччина посилює обороноздатність

Як повідомляли, у Німеччині вже тривалий час є проблеми з набором добровольців до армії. В квітні цього року видання DW відзначало, що німецькій армії катастрофічно не вистачає людей. На тлі цього Берлін продовжує зберігати добровільну службу в армії, але водночас нещодавно там ввели обов’язкові анкети та медичні огляди. Це рішення викликало хвилю протестів по всій країні.

За даними журналістів, кількість відмовників від служби в німецькій армії стала стрімко падати на тлі повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році.

🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover