Те, як поводиться собака, коли самостійно не може впоратися із завданням, може багато розповісти про особливості його мислення. Дослідники перевірили різні породи та з’ясували, як швидко тварини припиняють безрезультатні спроби й звертаються по допомогу до людини.

Спеціалістка з когнітивістики собак Саара Юнттіла разом із колегами з Гельсінського університету досліджувала, як чотирилапі розв’язують різні завдання. Один із тестів навмисно створили так, щоб собака не міг самостійно досягти мети.

Перед твариною ставили щільно закритий контейнер із ласощами та спостерігали за її реакцією. Дослідників цікавило, скільки часу собака намагатиметься відкрити його сам, перш ніж зверне увагу на людину та шукатиме її допомоги.

Ще одне випробування перевіряло просторове мислення. Собаку відділяли від цілі прозорою V-подібною огорожею, тому пройти до неї навпростець було неможливо. Тварині потрібно було зрозуміти це та знайти обхідний шлях.

Результати показали помітні відмінності між породами. Водночас сильний результат в одному завданні не означав, що собака так само добре впорається з усіма іншими.

Лабрадори-ретривери, наприклад, добре розуміли жести людей, але мали більше труднощів із просторовими завданнями. Шелті показали рівні результати в різних випробуваннях без особливо великих провалів чи переваг.

Найкращий загальний результат продемонстрували бельгійські малінуа. Вони набрали 35 із 39 можливих балів. Бордер-колі отримали 26 балів, а ховаварти – 25.

Дослідження також показує, що звернення до господаря по допомогу не обов’язково свідчить про нездатність собаки впоратися із проблемою. Те, коли саме тварина припиняє марні спроби та залучає людину, є частиною її когнітивного профілю.

Тому оцінювати розум собаки лише за слухняністю або здатністю виконувати команди некоректно. Різні породи можуть мати сильні сторони в різних типах завдань – від взаємодії з людиною до самостійного пошуку рішення.

🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover