Забудькуватість не завжди свідчить про деменцію або хворобу Альцгеймера. Проблеми з пам’яттю можуть виникати через стрес, недосипання, дефіцит вітамінів, порушення роботи щитоподібної залози, побічну дію ліків та інші стани.

Професор педіатрії та нейронаук Вашингтонського університету Томмі Вуд пояснив, що для запам’ятовування мозок спочатку має приділити інформації достатньо уваги.

Якщо людина одночасно розмовляє телефоном, думає про роботу й машинально кладе ключі на полицю, мозок може просто не зафіксувати цю дію. Пізніше здаватиметься, що спогад зник, хоча він міг повноцінно не сформуватися.

Подібне трапляється і тоді, коли людина не може одразу пригадати знайоме слово або ім’я, але воно несподівано спливає в пам’яті через деякий час.

Однією з частих причин погіршення пам’яті є хронічний стрес і нестача сну. Вони можуть знижувати концентрацію, швидкість мислення та здатність засвоювати нову інформацію.

Проблеми також можуть бути пов’язані з дефіцитом вітамінів B12 і B1, гіпотиреозом, депресією та тривожними розладами.

На пам’ять здатні впливати й деякі медикаменти, зокрема заспокійливі, снодійні та антихолінергічні препарати. Ризик побічних ефектів може зростати, якщо людина одночасно приймає кілька ліків.

Порушення роботи печінки, нирок та електролітного балансу також іноді супроводжуються когнітивними симптомами.

Ключова різниця між звичайною забудькуватістю та деменцією полягає у впливі на повсякденне життя. Якщо людина іноді не пам’ятає, куди поклала окуляри, але продовжує самостійно працювати та вести побут, це не те саме, що систематичні порушення орієнтації та звичних дій.

Насторожити можуть повторення тих самих запитань, втрата орієнтації у добре знайомих місцях, труднощі зі звичайними побутовими справами, регулярна плутанина в датах і часі, а також помітні зміни мовлення, поведінки або здатності ухвалювати рішення.

При цьому навіть наявність кількох таких симптомів сама по собі не означає діагнозу деменції. Причину змін має визначати лікар.

Окремо існує легке когнітивне порушення, за якого проблеми з пам’яттю або мисленням уже помітніші, ніж очікується для віку, але людина ще здебільшого зберігає самостійність.

У частини людей цей стан може прогресувати, а в інших залишатися стабільним або навіть покращуватися.

На когнітивні функції також впливають слух і зір. Якщо людина погано чує співрозмовника, їй складніше зрозуміти та запам’ятати розмову.

Важливим є й стан серцево-судинної системи. Підвищений тиск, діабет та інші хронічні захворювання можуть впливати на кровопостачання мозку та ризик когнітивних порушень.

Звернутися до лікаря варто, якщо проблеми з пам’яттю з’явилися нещодавно, стають частішими або починають заважати роботі, спілкуванню чи побуту.

Сімейний лікар може оцінити симптоми, перевірити перелік препаратів і за потреби призначити аналізи, зокрема на функцію щитоподібної залози та рівень вітаміну B12.

Якщо сплутаність свідомості виникла раптово та супроводжується порушенням мовлення, слабкістю руки або ноги чи асиметрією обличчя, це може бути ознакою інсульту. У такій ситуації потрібно негайно телефонувати 103 або 112.

🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover