Під час змивання унітазу в повітря можуть потрапляти дрібні краплі з бактеріями та іншими мікроорганізмами. Частина таких аерозолів здатна підніматися до рівня обличчя та дихальних шляхів людини, тому їх теоретично можна вдихнути.

Дослідники Університету Фліндерса в Австралії проаналізували 22 попередні наукові роботи, присвячені утворенню аерозолів під час змивання туалетів. До огляду увійшли як лабораторні експерименти, так і спостереження у звичайних туалетах.

У частині досліджень науковці вивчали поширення потенційно небезпечних мікроорганізмів, зокрема кишкової палички та сальмонели. З’ясувалося, що потік води під час змивання створює турбулентність, через яку дрібні краплі вилітають із чаші та потрапляють у повітря.

В окремих роботах такі частинки фіксували на висоті дихальних шляхів дорослої людини. Це означає, що існує потенційна можливість вдихнути аерозоль, який утворився після змивання.

Водночас кількість таких частинок сильно відрізнялася залежно від типу унітазу, сили змиву, умов експерименту та способу вимірювання. На результат також впливала кількість мікроорганізмів у воді.

Автори наголошують, що наявність бактерій або вірусів у повітрі ще не означає автоматичного зараження. Даних поки недостатньо, щоб точно оцінити, наскільки часто туалетні аерозолі реально стають причиною передавання інфекцій.

Одним із найпростіших способів зменшити кількість крапель у повітрі є закривання кришки унітазу перед змиванням. Однак дослідники зазначають, що навіть це не здатне повністю зупинити вихід аерозолів.

Ще один важливий фактор — вентиляція. Вона допомагає швидше видаляти завислі частинки з повітря та скорочує час, протягом якого вони залишаються у ванній кімнаті.

Особливе значення ця проблема має для лікарень та інших місць із підвищеним ризиком поширення інфекцій. Науковці вважають, що під час проєктування санітарних систем варто враховувати не лише ефективність змиву, а й кількість аерозолів, які він утворює.

🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover