
Звичайний шоколадний батончик допоміг американському інженеру Персі Спенсеру зробити відкриття, яке змінило спосіб приготування їжі. У 1945 році він випадково помітив дію мікрохвильового випромінювання, а вже за два роки з’явилися перші мікрохвильові печі заввишки майже 1,8 метра та вартістю кілька тисяч доларів.
Історія одного з найпоширеніших кухонних приладів розпочалася не на кухні, а в лабораторії американської компанії Raytheon. Під час Другої світової війни вона займалася виробництвом обладнання для радіолокаційних систем.
У 1945 році інженер Персі Спенсер працював із магнетроном — пристроєм, який генерує мікрохвильове випромінювання. Під час одного з експериментів він несподівано виявив, що шоколадний батончик у його кишені розтанув.
Спенсер припустив, що причиною стало випромінювання магнетрона. Щоб перевірити свою здогадку, він вирішив провести кілька дослідів із продуктами харчування.
Першими стали звичайні кукурудзяні зерна. Коли інженер розмістив їх поблизу магнетрона, вони почали нагріватися та перетворюватися на попкорн.
Наступний експеримент виявився значно ефектнішим. Спенсер використав сире яйце, яке під дією мікрохвиль нагрілося та вибухнуло, забризкавши одного зі співробітників лабораторії.
Ці випадки переконали інженера, що мікрохвильову енергію можна використовувати для швидкого нагрівання та приготування їжі. Так виникла ідея створити спеціальний пристрій на основі технології, яку раніше застосовували у військовому обладнанні.
Після завершення Другої світової війни компанії, що виготовляли військову техніку, почали шукати нові способи використання своїх розробок у цивільному житті. Відкриття Спенсера стало однією з таких можливостей.
Разом із колегами з Raytheon він розпочав роботу над пристроєм, здатним спрямовувати мікрохвильову енергію на продукти всередині закритої металевої камери.
Хоча можливість нагрівання їжі електромагнітними хвилями досліджували й раніше, саме команда Спенсера створила практичне обладнання для приготування продуктів.
У 1947 році Raytheon представила перші комерційні мікрохвильові печі під назвою Radarange. Вони кардинально відрізнялися від компактних пристроїв, які сьогодні встановлюють на кухнях.
Перші моделі були заввишки майже 1,8 метра та важили приблизно 340 кілограмів. За розмірами вони нагадували великі холодильники, тому для звичайної домашньої кухні були надто громіздкими.
Вартість також вражала. За даними Смітсонівського інституту, такі мікрохвильові печі коштували близько 3000 доларів, тоді як Американське фізичне товариство наводить ціну приблизно 5000 доларів.
Ще однією особливістю було водяне охолодження. Воно було необхідне для відведення тепла від потужного магнетрона, який працював усередині пристрою.
Через високу ціну, значні розміри та складність обслуговування перші мікрохвильові печі використовували переважно в ресторанах, на пасажирських суднах та в інших закладах, де потрібно було швидко розігрівати великі обсяги їжі.
Перша побутова модель з’явилася у 1955 році. Це була Tappan RL-1, яку розробили спеціально для домашнього використання.
На відміну від сучасних настільних мікрохвильовок, її вбудовували безпосередньо в кухонні меблі. Проте пристрій коштував 1295 доларів, тому залишався недоступним для багатьох покупців.
Ситуація почала змінюватися завдяки вдосконаленню магнетронів і зменшенню розмірів обладнання. Інженерам вдалося зробити мікрохвильові печі компактнішими та дешевшими.
У 1967 році з’явилася практичніша модель вартістю 495 доларів. Саме розвиток компактних магнетронів допоміг поступово перетворити мікрохвильову піч на масовий побутовий прилад.
Разом із поширенням нової техніки виникли побоювання щодо її безпеки. Особливо людей непокоїло слово «випромінювання», яке нерідко помилково пов’язували з радіоактивністю.
Проте мікрохвильова піч працює за іншим принципом. Магнетрон генерує електромагнітні хвилі, які поглинаються продуктами та спричиняють їх нагрівання.
Управління з контролю за якістю харчових продуктів і медикаментів США (FDA) пояснює, що мікрохвильове випромінювання не робить їжу радіоактивною. Водночас користуватися потрібно лише справними пристроями та дотримуватися інструкцій виробника.
Особливу увагу фахівці рекомендують приділяти стану дверцят і ущільнювачів мікрохвильової печі. Пошкоджене обладнання не слід використовувати.
Також поширеним міфом є твердження, що мікрохвильова піч нагріває продукти зсередини назовні. Насправді у товстих продуктах тепло поступово передається від нагрітих зовнішніх шарів до внутрішніх.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover




